Майстер стверджує,що природа влаштована за принципом кола, адже всі елементи світобудови, від Землі до молекули, мають форму кулі. А основа кулі – хрест: дві прямі, що перетнулися. Сонце, згідно з теорією даосів, є нічим іншим, як безліччю перехрещених променів, що проходять через одну точку. Му говорить, що потрібно бути гнучким і мяким – це не дає змоги зламатися. Ламаються жорсткі...

В Україні, що пережила штурм Білого Братства та набіги духовних вчителів із Африки, такі картини не виглядають дуже дивно. Кілька десятків людей стоять у шерензі протягом години, витягнувши і трохи зігнувши перед собою руки та дивлячись кудись у нескінченність. Протриматися так без підготовки важко і хвилину, а ці стоять і навіть усміхаються. Не силувано, як це роблять парафіяни неопротестантських церков, а ніби ненароком. Усе це називається «стовп» чи «дерево» – така базова вправа внутрішніх стилів ушу – китайського бойового мистецтва.

Учнів поправляє маленька людина, яка поєднала у своїй зовнішності риси Джекі Чана і Брюса Лі. Майстер Му Юйчунь, щоправда, трохи старший за своїх розпіарених кіноколег, але і він свого часу знімався у бойовиках, а також проявив себе як режисер-постановник батальних сцен. Що ж до володіння ним ушу, то, може, він і не поступився б своїм легендарним землякам. 1982 року Му Юйчунь став чемпіоном Піднебесної із саньда – єдиноборства, що поєднує бій руками і ногами та прийоми вільної боротьби, єдине правило якого: бийся як хочеш і можеш, аби перемогти.

Сьогодні Майстрові 60. Це означає, що «в темі» він вже 54 років: Му Юйчунь почав навчатися ушу з 6-річного віку. Спочатку оволодів шаолінем – так званим зовнішнім стилем, потім – і внутрішніми: тайцзі, багуа, синї. Усі ці напрями – основа традиційного ушу.

"Деревом стояти – доля міняти"
Відстоявши «деревом-стовпом» (китайською – «саньтіши»), люди переходять до динамічніших вправ. Учні рухають поперед себе уявні кулі, великі і маленкі: штовхають їх, піднімають і відпускають у всесвіт. Це нагадує якийсь сонний танок у воді. Але для тих, хто займається ушу, ці предмети більше ніж відчутні: після виконання «дерева» у людей зявляється відчуття щільності та драглистості простору. Якщо з вами теж відбуватиметься щось подібне, отже, ви змогли відчути рух енергії «ці». До речі, сам Му Юйчун рідко говорить «ці», частіше називає дивні відчуття, які мають «знайти» його учні, магнітним полем. Китаєць розмовляє ламаною російсько-українською, але зрозуміти його нескладно.

«Зовнішні дії: хто куди поставив ногу чи як рухає рукою – це не головне, – каже Майстер Му, – головне – відчуття. Якщо буде відчуття щільності навколишнього простору, буде відчуття куль у руках, точність рухів прийде сама. А «драглистість» і «кульки» напрацьовуються багатогодинним стоянням «у стовпі». У внутрішніх стилях ушу немає прямих рухів, тут усе подібне колу, зокрема тому, що постійно рухається. І якщо ви стоїте в «стовпі», то необхідно постійно відчувати, як енергія «працює» всередині вас і навколо. Втім, якщо ви все правильно робите, то все станеться само собою»

Майстер стверджує,що природа влаштована за принципом кола, адже всі елементи світобудови, від Землі до молекули, мають форму кулі. А основа кулі – хрест: дві прямі, що перетнулися. Сонце, згідно з теорією даосів, є нічим іншим, як безліччю перехрещених променів, що проходять через одну точку. Му говорить, що потрібно бути гнучким і мяким – це не дає змоги зламатися. Ламаються жорсткі.

«Йде пляжем молодий, сильний, груди колесом. Усередині – інвалід», - колишній кіноактор Му з таким артистизмом показує молодого сильного інваліда, що весь зал вибухає реготом.

«Деревом стояти – доля міняти», - приказує Майстер. Для новачків пояснює: «Якщо ви не стоїте в «дереві», то вам щастить наполовину: 50% щастить, 50% не щастить. У «стовпі» стоїш: о! 55% щастить, 45 –ні. Потім 60% щастить, 40 –ні… Це стосується насамперед роботи, любові, взаємовідносин з оточенням. Але хтось нас такими створив, що 100-відсоткового везіння бути не може».

Босоніж за Лао Цзи
До України Му потрапив наприкінці 1980-х років «через Радянський Союз». Спочатку був фестиваль ушу в Москві, куди його запросили як зрілого Майстра. Потім він почав викладати у Криму, згодом у Києві. Тут Майстер одруживсч з українкою Оксаною. А сьогодні викладає китайське єдиноборство в одному із спортивних залів на Позняках.

В Всеукраїнській Асоціації традицій и культури Китаю дорослі вивчають внутрішні стилі, для дітей – шаолінь, який вимагає більшого фізичного навантаження. У неділю – цигун (метод управління рухом ці в організмі). Є безліч видів цигуну, але Майстер каже, що викладає ту техніку, родоначальником якої був ще легендарний Лао Цзи, засновник даосизму. І розповідає, що є три основні напрями цигуну з тисячами розгалужень: даоський, конфуціанський, буддистський.

У залі також викладають мистецтво каліграфії, китайську мову, медицину. За освітою Майстер – лікар, фахівець з традиційної медицини. Він лікує голками, масажем тощо. Проте лікує не всіх – обирає пацієнтів за якимось особливим принципом, причому гроші тут жодної ролі не відіграють. Серед учнів китайця є ті, кого він свого часу буквально витягав власноруч зі стану інвалідності. І ці учні зазвичай легше, ніж інші, опановують ушу, а воно ж дуже непросте мистецтво. Кожен рух тут відбувається всім тілом, одночасно працюють руки, ноги, спина, шия, причому основне навантаження лягає не на мязи, а на сухожилля. Вправи потрібно виконувати повністю розслабившись. Але наших людей, пригнічених міським ритмом, важко повернути до природного стану.

Моє завдання – жити в Україні
Один із учнів Майстра не зміг довго стояти «деревом» – сів на лаву. Проте і надалі, як вимагає вправа, тримав витягнуті поперед себе руки.

– Втомилися? – запитав Му.

– Ні. Просто випив трохи. Не можна?

– Можна.

  Раніше Му палив («Майстер також людина!»), однак взагалі не вживає алкоголю. Серед учнів Майстра є ті, хто «сиділи» свого часу на героїні, а тепер благополучно живуть без наркотиків. «Я знаю багато способів звільнення від наркотичної залежності, це не таємниця, - продовжує наставник. – Але головне – бажання самої людини. Проти волі хворого нічого не зробиш. Прийшов якось до мене один хлопець із величезними чорними колами під очима. Ходив 3 місяці на тренування, почав досягати дуже гарних результатів, одужав. Але раптом зник і більше на приходив… Наркомана потрібно ізолювати від середовища, де вживають наркотики, людина має повністю змінити свої звички. Інакше усі зусилля марні. Сьогодні в Ураїні це велика проблема, в Китаї трохи менша».

Му, який прожив 2 роки в монастирі Шаолінь, з жалем зазначає, що нині дуже важко знайти майстрів – носіїв давніх традицій: у Китаї, як і скрізь у світі, панує доба комерції і безліч псевдомайстрів, яких цікавлять лише гроші, не мають навіть уявлення про справжню традицію. Та й сам Шаолінь перетворився на комерційний центр, Справжні монахи живуть в іншому місті – подалі від суєти і туристів.

В Китаї у Майстра залишилося чотири сестри і брат. «За Батьківщиною не тужите?» - запитую.

«Чоловік давно тут, – розповідає дружина Оксана. – Раніше сумував, навіть плакав. А нещодавно був на Батьківщині, ходив знайомими з дитинства місцями і навіть не впізнавав їх. У парку, де він колись займався ушу, тепер скляні новобудови і офісні центри. Приїхав в Україну, каже: «Мого Китаю більше немає».

«На кожну людину Бог покладає свій тягар. Я тепер зрозумів, що моє завдання – жити в Україні, щоб допомагати тим, хто живе тут», - стверджує Му.

Майстер постійно оперує якимись образами, але важко зрозуміти, чи вигадує він їх у процесі викладання, чи так його навчали з дитинства.

«Розлабтеся, мої дорогі, я сказав розслабтеся. У нас тут не в”язниця, – говорить наставник своїм учням і азартно пояснює, як це потрібно робити. – Взяли дві кулі, тепер зєднали їх – вийшла сарделька… У нас на шкірі рук є насос, відчуйте, як ви накачуєте себе, роздуваєтесь зсередини як жаба… Тепер беремо зірку, переставляємо цю сюди, а ту – сюди.Ось. Тепер робимо, як робить червяк…»

Учні зі стажем повністю довіряють своєму Майстрові, і це попри те, що його поведінку можна іноді охарактеризувати як антирекламну. Наприклад, щоб показати, які мязи і сухожилля мають працювати у тому чи іншому випадку, він інколи знімає із себе майку.Тоді здивовано дивиться на свій живіт, а потім з усією безпосередністю видає: «Правда, великий?»

Гроші і театр
Якось Майстра запросили викладати в одному з наймодніших оздоровчих центрів столиці. Му Юйчун одразу поставив дружин «нових українців» в позу «дерева» та змусив так стояти годинами… Центр швидко попрощався з Майстром. І що йому заважало додати до своїх дій таємничості? Китайська музика, ароматні палички, відповідний одяг та астральні дзвіночки могли б зробити непогану касу. Але якби всі майстри були такими «касовими», що б ми сьогодні знали про ушу? Му залишився вірним собі, своїм традиціям, «своєму Китаю».

На заняттях Майстер більше уваги приділяє філософії ушу, гармонії людини із собою і менше войовничим аспектам. Проте про його бойові здібності ходять легенди. Після довгих прохань показати «щось таке» Майстер вибудовує ланцюжок із 15 учнів. Легкий поштовх – і всі розлітаються в різні боки. Після цієї демонстрації Му трохи бентежиться і підсумовує: «Театр усе це».

«Увага! Я можу продавати вам бійку, - говорить він учням, – тим паче, будь-який рух, який ми тут вивчаємо, може бути застосований у бою. Це не казка: людину можна вбити одним пальцем, Але це вам не потрібно. Зміцнюйте своє здорвя, будьте щасливі, і на вас ніхто не нападе».